special

Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування - Покропивний С. Ф.,

n

1.3. Формування інформаційного поля бізнес-плану

Процес розробки бізнес-плану розпочинається з формування інформаційного поля, тобто зі збирання інформації щодо майбутнього бізнесу.

Інформаційне поле бізнес-плану — це сукупність докумен­тів чи даних правового, політичного, економічного, комерційно­го, науково-технічного, зовнішньоекономічного та соціального характеру, які забезпечують інформаційні потреби підприємця в процесі опрацювання бізнес-плану.

Яка конкретно інформація необхідна підприємцеві для розробки бізнес-плану?

Підприємницька ідея, втілена в будь-якій продукції, може бу­ти успішною лише тоді, коли ця продукція знайде споживача. За умов ринкової економіки споживачам неможливо продати товар, який вони не хочуть купувати. очевидним є й протилежне — лег­ко продати те, чого люди бажають і що можуть купити. Саме для цього збирають маркетингову інформацію, тобто інформацію про:

  • потенційних споживачів продукції майбутнього бізнесу, їхні запити і незадоволені потреби;
  • технічні, експлуатаційні та споживчі якості аналогічних видів продукції й ціни на них;
  • особливості просування даної групи продукції на споживчий ринок, інші відомості, що характеризують ринок майбутнього бізнесу.

Раніше ніж вийти з товаром на ринок, товар необхідно спочатку виготовити. Часто приваблива з маркетингових позицій підприє­мницька ідея наражається на нездоланні перешкоди виробничого характеру, як от: брак необхідної сировини й матеріалів, машин та устаткування, робітників і спеціалістів відповідної кваліфікації тощо. Тому збирання виробничої інформації (технологія виробництва даної продукції, машини й устаткування, сировина й матеріали, спеціальності та кваліфікація робітників, потреба у виробничих площах), встановлення контактів і проведення попередніх перего­ворів з потенційними постачальниками та партнерами по вироб­ничій кооперації є необхідним елементом формування інформа­ційного поля бізнес-плану.

Завдання підприємця полягає не лише в тому, щоб виготовити й довести свій продукт до споживача. Зробити це треба так, щоб окупити всі витрати на виробництво та реалізацію продукту та ще й отримати певний прибуток. Інакше підприємницька ідея просто не має права на реалізацію. З цього погляду підприємця інтересує також і фінансова інформація (рівень рентабельності аналогічної продукції, необхідний стартовий капітал, потреби в коротко- та довгострокових кре­дитах, особливості руху готівки, оподаткування, страхування тощо).

З погляду системного підходу будь-який підприємницький проект — це відкрита система, яка може існувати за умови активної взаємодії з навколишнім діловим середовищем. Це означає, що успіх реалізації підприємницького проекту багато в чому залежатиме від того, як вдало він буде пристосований до реальної дійсності. Отже, для опрацювання бізнес-плану необхідна також інформація про загальноекономічні й галузеві фактори, що впливають на процес реалізації підприємницького проекту (загальноекономічна ситуація, соціальні та політичні умови, законодавчі обмеження, сприятливі можливості й загрози, тенденції розвитку галузі).

Таким чином, зусилля підприємця в процесі формування інформаційного поля бізнес-плану мають бути зосереджені в основному на пошуку маркетингової, виробничої, фінансової та загальноекономічної інформації (рис 1.1). При цьому підприємці-початківці, як правило, не мають достатніх коштів для проведення маркетингових, науково-технічних та інших досліджень з метою отримання найоб’єктивнішої первинної інформації. Тому основними джерелами інформації для опрацювання бізнес-плану, як правило, є:

  • власний досвід практичної діяльності;
  • безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами;
  • відомості про конкурентів, які отримують, збираючи всі наявні дані про них, контактуючи з їхніми працівниками;
  • статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі (сфери майбутньої діяльності);
  • поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації;
  • рекламні матеріали, інформаційно-комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково-практичних конференцій;
  • публікації з питань підприємництва тощо.

 

Інформація, необхідна для розробки бізнес-плану

?

 

?

 

?

 

?

 

?

Маркетингова

  • споживачі
  • аналогічні продукти
  • ціни
  • конкуренти
  • особливості просування на ринок

 

Виробнича

  • технологія
  • машини та устаткування
  • сировина та матеріали
  • робоча сила
  • виробничі площі тощо

 

Фінансова

  • рентабельність
  • потреби в кредитах
  • особливості руху готівки, оподаткування, страхування тощо

 

Загальноекономічна й галузева

  • економічна ситуація
  • соціальні та політичні умови
  • законодавство
  • тенденції розвитку галузі тощо

 

Передбачення та припущення щодо

  • обсягів продажу
  • частки ринку
  • можливих цін
  • темпів зростання бізнесу тощо

Y

 

Y

 

Y

 

Y

 

Y

Джерела отримання інформації

 

 

?

Власний досвід практичної діяльності у виробничій сфері

 

 

?

Безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами

 

 

?

Відомості про конкурентів

 

 

?

Статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі (сфери майбутньої діяльності)

 

 

?

Поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації

 

 

?

Рекламні матеріали, матеріали виставок, ярмарків, науково-практичних конференцій

 

 

?

Публікації з питань підприємництва

Рис. 1.1. Інформаційне поле бізнес-плану

Корисним є також самостійне опитування потенційних спожи­вачів.

Цінність бізнес-плану залежить від корисності інформації, яку він містить. Корисна інформація відповідно до відомого у менедж­менті принципу Джойгоу, не може бути отримана з поверхових чи неправдивих відомостей («сміття там — сміття тут»). Тому у про­цесі формування інформаційного поля бізнес-плану особливу увагу звертають на якість базової інформації. основними показниками якості інформації вважають:

  • об’єктивність (інтегральний показник, що поєднує оцінки повноти, точності та несуперечливості інформації);
  • актуальність (відповідність конкретним інформаційним пот­ребам);
  • своєчасність (здатність задовольняти інформаційні потреби у прийнятний для використання термін);
  • комунікативність (зрозумілість для відповідного суб’єкта гос­подарювання);
  • наочність (очевидність).

Водночас інформаційне поле бізнес-плану не може складатися тільки з фактичної інформації. Будь-яке передбачення майбутнього, у тому числі й розробка бізнес-плану, завжди характеризується тим чи іншим ступенем невизначеності. Навіть найліпший бізнес-план завжди грунтується на певних припущеннях стосовно можливих об­сягів продажу та їх динаміки, можливих цін на продукцію бізнесу, частки та місткості ринку тощо. Кожне з таких припущень треба стисло, але чітко охарактеризувати в бізнес-плані. Тільки після ре­тельного аналізу таких передбачень і припущень потенційні інвес­тори та кредитори зможуть оцінити ступінь їхньої ймовірності.



 

Created/Updated: 25.05.2018