- Цветы и растения
- Аквариум и рыбы
- Для работы
- Для сайта
- Для обучения
- Почтовые индексы Украины
- Всяко-разно
- Электронные библиотеки
- Реестры Украины
- Старинные книги о пивоварении
- Словарь старославянских слов
- Все романы Пелевина
- 50 книг для детей
- Стругацкие, сочинения в 33 томах
- Записи Леонардо да Винчи
- Биология поведения человека
Главная Менеджмент Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M. |
Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ ПРЕЗИДЕНТА
У психологічному сприйманні президента відбулися кардинальні зміни, починаючи з грудня 1991 року після відомих рішень про утворення Співдружності. Сприяли цьому також як рішучі кроки в напрямку утвердження самостійності, державності України, так і сама неоднозначна, неординарна, контрасна особистість президента. Розглянемо такі складові особистості:
1. Зовнішній вигляд, бездоганна фотогенічність, яку доповнюють вміння триматися перед аудиторією, модний одяг, педантичність, підтягнутість, що формують образ сучасної людини, "молодого" політика.
2. Мова — логічна, переконлива, плавна, розмірена, з інтонаціями, позбавлена слів-паразитіз, русизмів, емоційно забарвлена, що надає їй національного колориту (особливо справляє враження її життєвість — наведення прикладів із життя, певна персоналізація мови тощо). Мова президента — це мова зрілого, досвідченого політика з високим рівнем ерудованості.
3. Поведінка. В поведінці президента відбулися певні зміни: характеризується виваженістю, стабільністю, прогнозованістю, що в деякій мірі можна пояснити проходженням складного етапу соціально-психологічної адаптації, а також закріпленням статусу й рольовою відповідністю вимогам посади. В цілому позитивним моментом є те, що поведінка президента відрізняється гнучкістю.
4. Особистісні риси — виражений екстраверт, співрозмовник за класифікацією М. М. О. Крім того, яскраво вираженими є такі риси, як наполегливість, комунікабельність, гнучкий стиль спілкування — характеризується високою адекватністю системи засобів та прийомів спілкування ситуації та здійсненням впливу на партнера (ІВ), ерудованість, інтелігентність, високий інтелектуальний потенціал. До негативних проявів, на мій погляд, можна віднести іноді неприховану дратливість (особливо домінувала в період перебування на посаді Голови Верховної Ради); зараз спостерігається протилежна тенденція, яку можна умовно позначити як "емоційна замкненість, закритість", — приховування від широкого кола глядачів, громадськості свого внутрішнього емоційного стану. Безумовно, останнє є позитивною тенденцією, яка робить президента толерантним. На мій погляд, ключовою рисою особистості президента в сучасній політичній ситуації є рішучість, що торкається сфери прийняття рішень. Розглянемо цю рису більш детально в комплексі з таким параметром, як інертність, тобто часом необхідним для прийняття того чи іншого рішення (див. схему).
Виходячи із схеми, рішучість як складовий компонент найбільш чітко проявляється в особі президента як політика (до уваги беруться питання побудови державності, важливі політичні рішення щодо таких проблем, як розмежування повноважень між країнами Співдружності, зовнішньополітична та економічна діяльність).
Нерішучість — в особі президента-економіста, тобто нерішучість домінує при проведенні економічних реформ, політики соціального захисту. Саме цей аспект негативно впливав і навіть певною мірою перекреслює "завойовану" популярність президента серед широких кіл населення.
Інертність у схемі займає проміжне положення. Інертність як особистісна якість може мати позитивне значення, коли рішення, що приймаються, добре підготовлені, та негативне значення, коли спостерігаються зволікання з реагуванням на зміну політичної та економічної ситуації. Тобто інертність — це важіль, регулюючий чинник системи "рішучість-нерішучість". І він має бути задіяний якнайшвидше для об'єднання названих сфер в єдину цілісну систему.
На мій погляд, цьому можуть сприяти такі заходи, як створення широкої, розгалуженої мережі служб оцінки рейтингу популярності президента; бажано було б (стосується засобів масової інформації) виділити певні години (час) для спілкування з президентом, супроводжуючи їх заздалегідь анонсами, коментарями; не робити передачі занадто політизованими, нехай вони містять частково неофіційний, "живий" характер; кожний тиждень повинен нести (пропагандистську) інформацію позитивного змісту, особливо це стосується економічної та соціальної сфер.
Довідка: ПАЧКОВСЬКИЙ Ю. Ф.,
кандидат психологічних наук, асистент кафедри соціології Львівського державного університету ім. І. Франка
Н. МАКСИМОВА
Created/Updated: 25.05.2018