Главная Менеджмент Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.

Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві - Бебик В.M.

Додаток 5.2.2 Політика і ми

Наприкінці травня 1991 року "Вечірній Київ" опублікував анкету з такою назвою, на яку відгукнулися 1523 чоловіки. Сьогодні ми починаємо знайомити читачів з результатами соціально-психологічного дослідження соціальних установок українського суспільства, його базових цінностей, які складають каркас політичної культури сучасної України.

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ

У всіх попередніх випадках, коли ми публікували аналізи проведення пресових опитувань, ми робили застереження: це думка читачів (і тільки їхня) саме цієї, а не якоїсь іншої газети.

Сьогодні ми можемо заявити, що знайшли спосіб встановлення адекватності результатів пресових опитувань реальній громадській думці населення.

Тож сьогодні ми не наводитимемо кількісних даних вибірки (скільки чоловіків, жінок, робітників, пенсіонерів та ін. взяли участь в опитуванні), а одразу скажемо: в основному структура опитаних відповідає структурі населення столиці України, в тому числі й його політичним поглядам. Ми робимо це лише тому, що більшість наших читачів не дуже полюбляє читати наші методологічні та методичні "штучки", їх цікавить кінцевий результат, а вірити йому чи ні — справа кожного. Переважна більшість наперед знає: чи довіряти джерелу інформації, чи треба прочитати матеріал між рядків.

Тому тим, хто особливо цікавиться питаннями методології та методами проведення пресових опитувань громадської думки, ми рекомендуємо журнал "Філософська і соціологічна думка", який у 1992 році має намір опублікувати детальний опис встановлених нами закономірностей. Тож передплачуйте "Вечірку" і "ФіСД", з якими ми й надалі маємо намір тісно й плідно співпрацювати!

Разом з тим, на наш погляд, певний інтерес для читачів становлять дані про мотиви участі людей у пресових опитуваннях "Вечірки" і Центру політичної психології та комунікації Київського держуніверситету (див. табл. 1).

Як неважко помітити, 74,28 відсотка читачів надсилають вам свої анкети тому, що довіряють джерелу інформації, яке сприяє більшій відкритості суспільства, розвитку в ньому демократичних процесів.

Слід відзначити, що регулярно бере участь у пресових опитуваннях лише кожний п'ятий (20,76 відсотка респондентів). Близько 28,38 відсотка опитаних надіслали свої анкети вперше. Майже половина респондентів (49,71) роблять це періодично.

Деякі спеціалісти в галузі вивчення громадської думки схильні вважати, що до газети під час пресових опитувань пишуть переважно "любителі писати та скаржитися". Можемо авторитетно заявити: нічого подібного! Понад 56,19 відсотка респондентів пишуть до газети тільки в разі проведення соціологічних опитувань. І лише 20 відсотків опитаних зазначили, що їм і раніше доводилося звертатися до газети з якихось питань.

Ще одна особливість респондентського масиву, відзначати яку ми маємо намір традиційно, — кількість мислителів, співрозмовників і практиків, які взяли участь у нашому опитуванні (за результатами "відремонтованої" вибірки за всіма згаданими раніше параметрами).

Отже, на анкети дали відповіді: 34,67 відсотка мислителів, 33,33 відсотка співрозмовників і 15,81 відсотка практиків (решту 16,19 відсотка респондентів важко зарахувати до якогось типу особистості, виходячи переважно із способу отримання інформації).

Покінчивши з деякими традиційними формальностями, перейдемо власне до результатів нашого опитування.

Почнемо з того, який імідж ідеального депутата сформувався в громадській свідомості виборців. Отже,

Таблиця 1

Мотиви участі читачів "Вечірнього Києва" у пресових опитуваннях центру політичної психології і комунікації Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка

Чому надіслав анкету до редакції "ВК"	Кількість читачів (у відсотках)
Здалися цікавими запитання анкети	17,90
Умовили друзі, родичі, знайомі, співробітники	1,71
Тому що певен, мою думку буде обов'язково враховано	29,14
Це мій внесок у демократизацію суспільства	45,14
Інше	3,81
Не відповіли	2,29

"ідеальний" депутат

Колись ми доберемося й до виборців, а поки що на основі методу "м'якого голосування" виведемо рейтинг особистих якостей уявного "ідеального" народного депутата з точки зору реальних виборців (див. табл. 2).

Як видно з табл. 2, найважливіші якості, що їх, на думку опитаних, повинен мати депутат, є компетентність і моральна чистота, порядність. Далі йдуть на одному рівні практична орієнтованість особистості та політико-психологічна культура спілкування. Це чотири кити, на яких, мабуть, і вар-

Таблиця 2

Рейтинг особистих якостей "ідеального" депутата (у відсотках, загальна сума перевищує 100 відсотків, оскільки респонденти могли вибрати кілька варіантів відповіді)

пор.	Варіанти відповідей	%
1	Політичні, правові, економічні знання	87,81
2	Дотримання морально-етичних норм у політиці (чесність, порядність тощо)	83,24
3	Здатність вирішувати практичні питання, доводити розпочату справу до кінця	73,28
4	Вміння спілкуватися, знаходити спільну мову з людьми різних політичних поглядів	74,10
5	Загальнокультурний рівень	41,71
6	Шанобливе ставлення до закону	39,43
7	Вміння виступати перед великою кількістю людей, грамотно й переконливо викладати свої думки	34,67
8	Досвід політичної діяльності	12,57
9	Хороша спортивна форма, здоровий спосіб життя	4,57
10	Приваблива зовнішність, здатність викликати симпатії, фотогенічність	2,10

то будувати свою політичну діяльність.

Менше значення, ніж хотілося б, виборці приділяють таким якостям, як шанобливе ставлення до закону та загальнокультурний рівень.

Близько 40 процентів виборців надають певного значення суто зовнішнім факторам: вмінню "мати вигляд" на людях, способові життя політика, його привабливості зовні й у поведінці.

Не дуже багато опитаних вважають, що депутат повинен мати досвід політичної діяльності. Напевне, вони вважають, що досвід "застійних" часів тут не годиться.

Чоловіки і жінки по-різному склали свій рейтинг особистих якостей ідеального політика (див. табл. 3 і 4).

Якщо порівнювати погляди чоловіків і жінок на особисті якості уявного іміджу депутата, то кидається у вічі, що жінки значно більше, ніж чоловіки, цінують компетентність (+7,39), вміння знаходити спільну мову з людьми різних політичних поглядів (+6,37) та загальнокультурний рівень (+ 5.75). А чоловіки більшою мірою вважають політичною чеснотою шанобливе ставлення до закону (+ 12,58).

Крім того, жінки значно частіше звертають увагу на зовнішність, вміння тримати себе на людях, спосіб життя політика.

Віковий зріз зафіксував одну тривожну деталь: шанобливе ставлення до закону відзначили лише 20—30 відсотків молоді як позитив-

Таблиця 3

"ідеальний" депутат в уяві чоловіків (у відсотках)

№ пор.	Варіанти відповідей	%
1	Політичні, правові, економічні знання	84,15
2	Дотримання морально-етичних норм у політиці	82,26
3	Здатність вирішувати практичні питання, доводити розпочату справу до кінця	73,21
4	Вміння спілкуватися, знаходити спільну мову з людьми різних політичних поглядів	70,94
5	Шанобливе ставлення до закону	45,66
6	Загальнокультурний рівень	38,87
7	Вміння виступати перед великою кількістю людей, грамотно й переконливо викладати свої думки	30,19
8	Досвід політичної діяльності	12,45
9	Хороша спортивна форма, здоровий спосіб життя	4,53
10	Приваблива зовнішність, здатність викликати симпатії, фотогенічність	1,51

Таблиця 4

"ідеальний" депутат в уяві жінок (у відсотках)

№ пор.	Варіанти відповідей	%
1	Політичні, правові, економічні знання	91,54
2	Дотримання морально-етичних норм у політиці	84,23
3	Вміння спілкуватися, знаходити спільну мову з людьми різних політичних поглядів	77,31
4	Здатність вирішувати практичні питання, доводити розпочату справу до кінця	75,38
5	Загальнокультурний рівень	44,62
6	Вміння виступати перед великою кількістю людей, грамотно й переконливо викладати свої думки	39,2
7	Шанобливе ставлення до закону	33,68
8	Досвід політичної діяльності	12,69
9	Хороша спортивна форма, здоровий спосіб життя	4,62
10	Приваблива зовнішність, здатність викликати симпатії, фотогенічність	2,69

ну якість.

Проте яким би закон не був, це — все ж закон. Не можна збудувати правову державу, поділяючи закони на зручні й незручні. Добре було б, якби депутати все ж таки більше орієнтувалися на виконання законів!

Робітники (79,57 відсотка), гуманітарії (82,22), викладачі (85,19) та військовослужбовці (88,24) більше, ніж середньостатистичний виборець (74,1) цінують уміння знаходити спільну мову з людьми.

Викладачі (55,56 відсотка) значно менше, ніж у середньому (83,24), цінують морально-етичні якості політика.

Вчені (63,16) і студенти (58,33) більше, ніж усі опитані (41,71), хочуть бачити депутата з високим загальнокультурним рівнем, в той час як ця проблема робітників хвилює лише на 22,58 відсотка.

Зате робітники (10,75) і військовослужбовці (11,76) є більшими прихильниками, ніж усі інші (4,57), твердження про те, що депутат мусить бути в гарній спортивній формі, дотримуватись здорового способу життя.

Політичні орієнтації також мають певний вплив на погляди респондентів.

Виділимо знову ж таки лише один з аспектів: шанобливе ставлення до закону. В той час як 53,54 відсотка членів КПУ вважають цю якість важливою для політика, члени НРУ його виділяють лише в 30,77 відсотка випадків (при 39,43 відсотка середніх).

Загалом цифри досить промовисті, опозиції все ж треба іти цивілізованим шляхом, а поки що соціальні установки прихильників Руху дещо інші.

Цікавими є погляди на імідж "ідеального" депутата респондентів, орієнтованих на західний і східний тип політичної культури: перші більшою мірою, ніж другі виділяють дотримання морально-етичних норм (86,03 і 77,54 відсотка відповідно) та шанобливе ставлення до закону (40,63 проти 34,78 відсотка).

* * *

Пам'ятаючи про те, що до великих статей читачі не виявляють особливої прихильності, дамо час подумати і політикам, і всій читацькій громаді, і тим, хто надіслав нам свої листи. Останнім, як ви самі розумієте, наша щира вдячність і сподівання на подальше співробітництво. (Далі буде.)

Валерій БЕБИК, кандидат психологічних наук, консультант Київської обласної Ради народних депутатів, секретар правління Київської спілки викладачів вищої школи та науковців