| | Глава 64
ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Стаття 908. Загальні положення про перевезення
1. Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється
за договором перевезення.
2. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом,
іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими
нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно
до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами
транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень
встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом,
іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими
нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно
до них.
Стаття 909. Договір перевезення вантажу
1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник)
зобов'язується доставити довірений їй другою стороною
(відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі,
яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник
зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
2. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
3. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується
складенням транспортної накладної (коносамента або іншого
документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
4. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та
виконання договору перевезення вантажу.
Стаття 910. Договір перевезення пасажира та багажу
1. За договором перевезення пасажира одна сторона
(перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до
пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити
багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на
одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену
плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його
провезення.
2. Укладення договору перевезення пасажира та багажу
підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції,
форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів
(статутів).
Стаття 911. Права пасажира
1. Пасажир має право:
1) одержати місце у транспортному засобі згідно з придбаним
квитком;
2) провозити з собою безоплатно одну дитину віком до шести
років без права зайняття нею окремого місця;
3) купувати для дітей віком від шести до чотирнадцяти років
дитячі квитки за пільговою ціною;
4) перевозити з собою безоплатно ручну поклажу у межах норм,
встановлених транспортними кодексами (статутами);
5) зробити не більше однієї зупинки в дорозі з подовженням
строку чинності проїзних документів (квитка) не більше ніж на
десять діб, а в разі хвороби - на весь час хвороби;
6) відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад
повну або часткову вартість квитка - залежно від строку здавання
квитка згідно з правилами, встановленими транспортними кодексами
(статутами);
7) отримувати повну та своєчасну інформацію про час та місце
відправлення транспортного засобу за вказаним у транспортному
документі (квитку) маршрутом.
2. Пасажир може мати також інші права, встановлені цим
Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами),
іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються
відповідно до них.
Стаття 912. Договір чартеру (фрахтування)
1. За договором чартеру (фрахтування) одна сторона
(фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні
(фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи
кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для
перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою,
якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.
2. Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також
форма цього договору встановлюються транспортними кодексами
(статутами).
Стаття 913. Перевезення у прямому змішаному сполученні
1. Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти може
здійснюватися кількома видами транспорту за єдиним транспортним
документом (пряме змішане сполучення).
2. Відносини організацій, підприємств транспорту, що
здійснюють перевезення у прямому змішаному сполученні,
визначаються за домовленістю між ними.
Стаття 914. Довгостроковий договір
1. Перевізник і власник (володілець) вантажу в разі
необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти
довгостроковий договір.
2. За довгостроковим договором перевізник зобов'язується у
встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу -
передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У
довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг,
строки та інші умови надання транспортних засобів і передання
вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови
перевезення.
Стаття 915. Перевезення транспортом загального користування
1. Перевезення, що здійснюється юридичною особою, вважається
перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону,
інших нормативно-правових актів або ліцензії, виданої цій
організації, випливає, що вона має здійснювати перевезення
вантажу, пасажирів, багажу, пошти за зверненням будь-якої особи.
2. Договір перевезення транспортом загального користування є
публічним договором.
Стаття 916. Провізна плата
1. За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти
стягується провізна плата у розмірі, що визначається за
домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими
нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не
визначений, стягується розумна плата.
2. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що
здійснюється транспортом загального користування, визначається за
домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами,
затвердженими у встановленому порядку.
Пільгові умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти
транспортом загального користування можуть встановлюватися
організацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за
рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та
іншими нормативно-правовими актами.
3. Робота та послуги, що виконуються на вимогу власника
(володільця) вантажу і не передбачені тарифами, оплачуються
додатково за домовленістю сторін.
4. Перевізник має право притримати переданий йому для
перевезення вантаж для забезпечення внесення провізної плати та
інших платежів, якщо інше не встановлено законом, іншими
нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов'язання.
Стаття 917. Надання транспортних засобів і пред'явлення
вантажу до перевезення
1. Перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під
завантаження у строк, встановлений договором.
Відправник вантажу має право відмовитися від наданого
транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього
вантажу.
2. Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж,
який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці;
вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених
вимог.
3. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що
поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим
вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування
вантажу.
Стаття 918. Завантаження та вивантаження вантажу
1. Завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється
організацією, підприємством транспорту або відправником
(одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням
правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими
нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно
до них.
2. Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється
відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки,
встановлені договором, якщо такі строки не встановлені
транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими
актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 919. Строк доставки вантажу, пасажира, багажу, пошти
1. Перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж,
пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо
інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами),
іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються
відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний
строк.
2. Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом
тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш
тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами
(статутами), вважається втраченим.
Одержувач вантажу повинен прийняти вантаж, що прибув після
спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому
перевізником за втрату вантажу, якщо інше не встановлено
договором, транспортними кодексами (статутами).
Стаття 920. Відповідальність за зобов'язаннями, що випливають
із договору перевезення
1. У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору
перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за
домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими
законами, транспортними кодексами (статутами).
Стаття 921. Відповідальність перевізника за ненадання
транспортного засобу і відповідальність
відправника за невикористання наданого
транспортного засобу
1. Перевізник за ненадання транспортного засобу для
перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу або
невикористання наданого транспортного засобу з інших причин несуть
відповідальність, встановлену договором, якщо інше не встановлено
транспортними кодексами (статутами).
2. Перевізник і відправник вантажу звільняються від
відповідальності, якщо ненадання транспортного засобу або
невикористання наданого транспортного засобу сталося не з їхньої
вини, зокрема у разі припинення (обмеження) перевезення вантажу у
певних напрямках, встановленого у випадках і порядку, передбачених
транспортними кодексами (статутами).
Стаття 922. Відповідальність перевізника за затримку
відправлення пасажира та порушення строку
доставлення пасажира до пункту призначення
1. За затримку у відправленні транспортного засобу, що
перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого
транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує
пасажирові штраф у розмірі, встановленому за домовленістю сторін,
транспортними кодексами (статутами), якщо перевізник не доведе, що
ці порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення
несправності транспортного засобу, яка загрожувала життю або
здоров'ю пасажирів, або інших обставин, що не залежали від
перевізника.
2. У разі відмови пасажира від перевезення з причини затримки
відправлення транспортного засобу перевізник зобов'язаний
повернути пасажиру провізну плату.
3. Якщо поїздка пасажира з пункту пересадки не відбулася
внаслідок запізнення транспортного засобу, який доставив його у
цей пункт, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові завдані
збитки.
Стаття 923. Відповідальність перевізника за прострочення
доставки вантажу
1. У разі прострочення доставки вантажу перевізник
зобов'язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані
порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не
встановлені договором, транспортними кодексами (статутами).
Стаття 924. Відповідальність перевізника за втрату, нестачу,
псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти
1. Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти
з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві,
якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження
вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник
не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
2. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або
пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у
розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його
вини.
Стаття 925. Пред'явлення претензій і позовів, що випливають
із договору перевезення
1. До пред'явлення перевізникові позову, що випливає із
договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому
претензії у порядку, встановленому законом, транспортними
кодексами (статутами). (Частина перша статті 925 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2705-IV (2705-15) від 23.06.2005)
2. Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником
вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови
перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника
відповіді у місячний строк.
3. До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу,
пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що
визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Стаття 926. Позови щодо перевезення у закордонному сполученні
1. Позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах,
пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні,
встановлюються міжнародними договорами України, транспортними
кодексами (статутами).
Стаття 927. Страхування вантажів, пасажирів і багажу
1. Страхування вантажів, пасажирів і багажу проводиться
відповідно до закону.
Стаття 928. Відповідальність перевізника за шкоду, завдану
каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
пасажира
1. Відповідальність перевізника за шкоду, завдану каліцтвом,
іншим ушкодженням здоров'я або смертю пасажира, визначається
відповідно до глави 82 цього Кодексу, якщо договором або законом
не встановлена відповідальність перевізника без вини.
| |
|
|
~600470+1120В особовому складі