| | КНИГА ТРЕТЯ
ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧОВІ ПРАВА
Розділ I
ПРАВО ВЛАСНОСТІ
Глава 23
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ
Стаття 316. Поняття права власності
1. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона
здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі
інших осіб.
2. Особливим видом права власності є право довірчої
власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління
майном.
(Стаття 316 із змінами, внесеними згідно із Законом N 980-IV
(980-15) від 19.06.2003)
Стаття 317. Зміст права власності
1. Власникові належать права володіння, користування та
розпоряджання своїм майном.
2. На зміст права власності не впливають місце проживання
власника та місцезнаходження майна.
Стаття 318. Суб'єкти права власності
1. Суб'єктами права власності є Український народ та інші
учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.
2. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
Стаття 319. Здійснення права власності
1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм
майном на власний розсуд.
2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,
які не суперечать закону.
При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник
зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх
прав.
4. Власність зобов'язує.
5. Власник не може використовувати право власності на шкоду
правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства,
погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
6. Держава не втручається у здійснення власником права
власності.
7. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або
власника може бути зобов'язано допустити до користування його
майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених
законом.
8. Особливості здійснення права власності на національні,
культурні та історичні цінності встановлюються законом.
Стаття 320. Використання власником свого майна для здійснення
підприємницької діяльності
1. Власник має право використовувати своє майно для
здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених
законом.
2. Законом можуть бути встановлені умови використання
власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.
Стаття 321. Непорушність права власності
1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути
протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його
здійсненні.
2. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у
його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
3. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути
застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на
підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови
попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків,
встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Стаття 322. Тягар утримання майна
1. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить,
якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 323. Ризик випадкового знищення та випадкового
пошкодження майна
1. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження
(псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено
договором або законом.
Стаття 324. Право власності Українського народу
1. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші
природні ресурси, які знаходяться в межах території України,
природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської)
економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
2. Від імені Українського народу права власника здійснюють
органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах,
встановлених Конституцією України (254к/96-ВР).
3. Кожен громадянин має право користуватися природними
об'єктами права власності Українського народу відповідно до
закону.
Стаття 325. Право приватної власності
1. Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні
особи.
2. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками
будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно
до закону не можуть їм належати.
3. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у
власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.
Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної
ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.
Стаття 326. Право державної власності
1. У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти,
яке належить державі Україна.
2. Від імені та в інтересах держави Україна право власності
здійснюють відповідно органи державної влади.
3. Управління майном, що є у державній власності,
здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених
законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
{Статтю 326 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 185-V
(185-16) від 21.09.2006}
Стаття 327. Право комунальної власності
1. У комунальній власності є майно, у тому числі грошові
кошти, яке належить територіальній громаді.
2. Управління майном, що є у комунальній власності,
здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею
органи місцевого самоврядування.
| |
|
|
~600470+1120В особовому складі